Питання: Спаси Господи, отче Маю велику проблему. Прожили з чоловіком 17 років у шлюбі, 4 роки як повінчалися. Але все спільне життя було побудовано лише на тому що все на мені: дитина, робота, дім, а чоловік не поважав мене, не рахувався, постійно принижував, ображав, сильно випивав, не реагував на вмовляння і благання, на пояснення що його поведінка шкодить дитині і мені. Чоловік ні до чого не стремився, я намагалася змінити роботу, зуміти заробити гроші для придбання житла, займалася освітою дитини. І ось в один момент я прокинулася з відчуттям такого відчаю, безсилля, з думкою що я більше не можу. Я не можу більше жити в страху в очікуванні на його повернення у п’яному стані, на його образи, на приниження і насмішки. Я прийняла рішення що хочу розлучитися. Але мене ніхто не підтримує, кажуть ти ж вінчана, не можна. І від того мені ще важче, бо й жити з ним не можливо і розлучатися не годиться. Все більше приходить розуміння що він вчиняв із нами підло, постійно обманював, просто користувався. Я просто не знаю що робити.

Відповідь: доброго дня. Розлучення приносить травму дітям, а якщо терпіти, то заради чого? Вибір Ви маєте робити самі, все дуже добре обдумавши. Спаси Вас Господи.