Анна складні відносини у сім‘ї

Питання: Добрий день!В шлюбі 25 років,вінчані,двоє дітей.В храм стараюся ходити завжди,дітей меншими водила,тепер ідуть рідко,до Причастя раз в рік і чоловік також.Чоловік сердиться коли дома хочу молитися більше,каже що стаю фанаткою,щоб помилилася Отченаш ідосить.Все Правило не молюся але хочу і Псалтир хоч кілька рядків прочитати і Євангліє,за дітей помолитися.Чоловік добрий,старається жити чесно і допомагає всім по можливості,але каже що Бога треба мати в душі, не треба в домі багато ікон в церкві побачив як образили старенького священика і не хоче туди йти.,каже що Бог то любов і як можна було так поступити.Діти беруть приклад з його поведінки повторюють його слова.Дуже боляче все це чути,стараюся молитися щоб менше бачили,прошу Бога врозумити їх.Може це покарання за мої гріхи?Старший син геть відходить від віри.страшно це бачити.Простіть за довгу розповідь.Спаси Господи!

Відповідь: Доброго дня. Просимо вибачення за затримку. У Вашого чоловіка та дітей період духовної кризи, вона буває у всіх. (За цим посиланням можна більше ознайомитись з цією проблемою   https://pravlife.org/uk/node/11471 ).

Щоб не спокушати чоловіка-моліться коли його немає вдома. Любов‘ю та добром зігрівайте Вашу родину.

Нехай Ваша любов до сім‘ї особливо сильно проявляється після відвідування храму. «Невіруючий чоловік освячується через свою віруючу дружину, а невіруюча жінка — через свого віруючого чоловіка. Інакше діти ваші були б нечистими, а так — вони святі».(Кор 7:14).

«Також і ви, жінки, будьте слухняні чоловікам, щоб, якщо ті і не коряться слову, були б без слова підкорені Богу поведінкою своїх дружин, бачачи вашу чистоту і богобоязливе життя. Нехай ваша краса буде не зовнішньою, що залежить від пишних зачісок, від золота або від розкішного одягу. Адже Бог цінує внутрішню красу людини, нев’янучу красу лагідного і тихого духа.  Так прикрашали себе в минулому святі жінки, які сподівалися на Бога й корились своїм чоловікам.  Так Сарра була слухняна Аврааму і називала його паном.  І ви стали її дітьми, роблячи добро і не піддаючись ніякому страху.»(1Петра 3:1-6).

Ситуація зі священиком не є аргументом, щоб не ходити до храму, тим більше, що історія конфлікту наврядчи відома. Варто не забувати, що кожен сам відповість перед Богом за своі слова та вчинки. Також Господь каже: «Не судіть, щоб і вас не судили;

бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам.

І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш? (Мф 7:1-3).

Спаси Вас Господи!