Українська Православна Церква

Свято-Троїцький храм на Троєщині, м. Київ

Святий великомученик Димитрій Солунський

Святий великомученик Димитрій Солунський був сином римського проконсула в Солуні (сучасні Салоніки, слов’янська назва — Солунь). Йшло третє століття християнства. Римське язичництво, духовно зломлене і переможене сонмом мучеників і сповідників Розп’ятого Спасителя, посилювало гоніння. Батько і мати святого Димитрія були таємними християнами. У таємній домашній церкві, яка була в будинку проконсула, хлопчик був хрещений і навчився в християнській вірі. Коли помер батько, а Димитрій вже досяг повноліття, імператор Галерій Максиміан, який вступив на престол в 305 році, викликав його до себе і, переконавшись в його освіченості і військово-адміністративних здібностях, призначив його на місце батька проконсулом Фессалонікійської області. Головне завдання, покладене на молодого стратега, полягала в обороні міста від варварів і винищуванні християнства. Цікаво, що серед загрожували римлянам варварів важливе місце займали наші предки слов’яни, особливо охоче селилися на солунському півострові. Існує думка, що і батьки Димитрія були слов’янського походження. У ставленні до християн воля імператора була виражена однозначно: «вбивати кожного, хто закликає ім’я Розп’ятого». Імператор не підозрював, призначаючи Димитрія, яку широку стезю сповідницьких подвигів надає він таємному подвижнику. Прийнявши призначення, Димитрій повернувся в Фессалоніки і негайно перед усіма сповідав і прославив Господа нашого Ісуса Христа. Замість того, щоб гнати і страчувати християн, він став відкрито навчати мешканців міста християнській вірі і викорінювати язичницькі звичаї і ідолопоклонство. Укладач Житія, Метафраст, каже, що він став для Фессалоник в своїх учительських ревнощах «другим апостолом Павлом», тому що саме «апостол Павел» заснував колись в цьому місті першу громаду віруючих (1 Сол., 2 Фес.). Святому Димитрію призначене було Господом піти за святим апостолом Павлом і в мученицьку кончину.

Коли Максиміан довідався, що новопризначений їм проконсул — християнин, і багатьох римських підданих, захоплених його прикладом, навернув до християнства, гніву імператора не було меж. Повертаючись з походу в Причорномор’ї, імператор вирішив вести армію через Фессалоніки, повний бажання розправитися з солунськими християнами.
Дізнавшись про це, святий Димитрій завчасно повелів своєму вірному служителю Луппу роздати маєток убогим зі словами: «Розділи багатство земне між ними — будемо шукати собі багатства небесного». А сам віддався посту і молитві, готуючи себе до прийняття мученицького вінця.

Коли імператор увійшов в місто, викликали до нього Димитрія, і він сміливо визнав себе християнином і викрив неправду і суєтність римського багатобожжя. Максиміан наказав укласти сповідника в темницю, і Ангел зійшов до нього в в’язницю, втішаючи і зміцнюючи в подвигу. Тим часом імператор віддався похмурим гладіаторським видовищем, милуючись, як його улюблений силач, німець на ім’я Лій, скидав з помосту на списи воїнів переможених ним у боротьбі християн. Відважний юнак, на ім’я Нестор, з солунських християн, прийшов в темницю до свого наставника Димитрія і просив благословити його на єдиноборство з варваром. З благословення Димитрія, Нестор здолав молитвами святого угодника лютого германця і скинув його з помосту на списи воїнів, як вбивця-язичник скидав християн. Розгніваний повелитель наказав негайно стратити святого мученика Нестора (пам’ять 27 жовтня) і послав варту в темницю — пробити списами святого Димитрія.
На світанку 26 жовтня 306 року в підземну темницю святого в’язня з’явилися воїни і пронизали його списами. Вірний служитель святий Лупп зібрав на рушник кров святого великомученика Димитрія, зняв з його пальця імператорський перстень, знак високої гідності його, і також омочив в крові. Перснем і іншими святинями, освяченими кров’ю святого Димитрія, святий Лупп став зціляти недужих. Імператор наказав схопити і умертвити його.

Пам’ять святого Димитрія Солунського з давніх-давен пов’язувалася на Русі з військовим подвигом, патріотизмом і захистом Вітчизни. Святий зображується на іконах у вигляді воїна в пернатих обладунках, зі списом і мечем в руках. На свиті (в більш пізніх зображеннях) писали молитву, з якою святий Димитрій звертався до Бога про порятунок рідної Солуні: «Господи, не згуби град і людей. Якщо град врятуєш і людей — з ними і я спасенний буду, якщо загубиш — з ними і я загину «.

Молитва святому великомученику Димитрію Солунському

Святый и славный великомучениче Христов Димитрие, скорый помощниче и теплый заступниче с верою притекающих к тебе! Предстоя с дерзновением Небесному Царю, испроси у Него прощение согрешений наших и о еже избавитися нам от всегубительныя язвы, труса, потопа, огня, меча и вечныя казни. Моли благость Его, еже ущедрити град сей, обитель сию и всякую страну христианскую. Исходатайствуй у Царя Царствующих на враги победу и одоление православным христианам, всей державе православной мир, тишину, твердость в вере и преспеяние во благочестии; нам же, чтущим честную память твою, испроси благодатное укрепление на дела благая, да благоутробное Владыце нашему Христу Богу зде творяще, сподобимся молитвами твоими наследовати Царствие Небесное для вечнаго прославления Его со Отцем и Святым Духом. Аминь.