Праведний Феодор Ушаков народився 13 лютого 1745 року в селищі Бурнаково Романівського повіту Ярославської губернії. Походив з небагатого стародавнього дворянського роду. Батьки його — Федір Гнатович і Параскева Микитівна були людьми благочестивими і глибоко віруючими, головною умовою виховання дітей вони вважали розвиток в них релігійних почуттів і високої моральності. Цьому ж сприяв і приклад рідного дядька — ченця Феодора, який подвизався в Санаксарському монастирі в далекій Мордовії.

Запах моря, пороху і ладану змішався в житті чудового подвижника і миротворця, який при кожному затопленні ворожого корабля рятував всіх тих, хто вижив, одягав їх в сухий одягу, не зковував ланцюгами і запрошував всіх до загальний столу на трапезу і вони, відчуваючи силу любові, навіть не думали про зло або помсту, а навпаки відчуваючи благодать Божутспрямовувалися прийняти віру святого праведного Феодора Ушакова.

Флотоводець Російської імперії, командувач Чорноморським флотом (1790-1792); командувач російсько-турецькою ескадрою в Середземному морі (1798-1800), адмірал (1799).
Не втратив в боях жодного корабля, жоден його підлеглий не був вбитий і не потрапив в полон. Ушаков здобув перемогу в 43 морських битвах і жодної поразки.

Залишок своїх днів адмірал провів «вкрай аскетично і закінчив своє життя як слід істинному християнинові і вірному синові святої Церкви 1817 року жовтня 2-го дня і був похований за бажанням його в монастирі біля небожа його з дворян, дядяка та первоначальника обителі — ієромонаха Феодора на прізвище Ушакова ж ».

У роки Великої Вітчизняної війни його ім’я, поряд з іменами святих благовірних князів-воїнів Олександра Невського і Димитрія Донського, надихало захисників Батьківщини. Вищою нагородою для воїнів-моряків став орден адмірала Ушакова.

Молитва святому праведному воїну Феодору Ушакову

О преславный защитниче земли нашея и веры православныя усердный поборниче, непобедиме воине Феодоре! Никая благодарственная словеса, ниже изящная витийства довлеют, во еже прославити праведное и дивное твое житие, понеже измлада крепкую веру во Христа и любовь ко Отечеству стяжав, благоплодное прозябение честных родителей явился еси. Сего бо ради, Божию дару тезоименит, стране своей в скорбная времена браней противу иноплеменных показался еси. Ибо, праведным воеводам подражая, не числом и умением токмо, но паче верою враги побеждал еси, силу благочестия истиннаго показуя. Темже любовию к тебе распаляеми, воспеваем многия добродетели твоя: велию любовь ко Господу и ближним, зане тех ради живот полагал еси; чистоту ангелоподобную, яко вся воздержанием удивил еси; нестяжание истинное, ибо благая и красная мира сего презрел еси. Ей, преблаженне Феодоре, угодниче Божий и благоверный болярине царей православных, призри на убогое моление наше, из греховного плена к тебе возносимое. Приклони на милость Господа нашего Иисуса Христа, да не воздаст по делом нашим, но обаче дарует грехов оставление, избавит от злых, находящих на ны; и подаст властем нашим о народе усердное попечение, воинству мужество в ратех, народу благочестие трезвенное. И сподобит нас достигнути безмятежнаго пристанища во Царствии Небеснем, идеже со всеми святыми прославляти будем всесвятое имя Отца и Сына и Святаго Духа во веки веков. Аминь.